Пневмошприци для змащення

Пневматичний шприц: принцип роботи

Пневматичний шприц подає пластичне мастило за рахунок стисненого повітря з цехової магістралі. Усередині інструмента працює мультиплікатор тиску: повітря тисне на поршень великої площі, а мастило видавлюється поршнем малої. За рахунок різниці площ вхідні 6–8 бар пневмомережі перетворюються на сотні бар на виході — саме тому шприц продавлює мастило там, де ручний привід зупиняється.

Оператор лише утримує наконечник на маслянці й натискає курок. Це стандартний інструмент постів, де змащування виконується щодня: СТО, автопарки, ремонтні цехи, машинні двори сільгосппідприємств.

У каталозі — PROLUBE AGG-1, PROLUBE G64, Groz PGG-1 і дворежимний Groz APGG з робочим тиском 413 бар, гнучким шлангом 450 мм і муфтою.

Дворежимна подача

Дворежимне виконання перемикає співвідношення «об'єм–тиск». У першому режимі інструмент подає великий об'єм мастила при помірному тиску — це швидко заповнює порожню магістраль вузла або новий підшипник. У другому режимі об'єм за хід менший, зате тиск максимальний — так продавлюють тугі точки й довгі канали змащування.

На однорежимному інструменті доводиться вибирати щось одне: або довго накачувати великий вузол, або не продавити складну точку. Для парку різнотипної техніки дворежимність економить помітно більше часу, ніж здається на перший погляд.

Технічні параметри

Що потрібно на посту, крім самого шприца

Пневматичний інструмент чутливий до якості повітря: волога й компресорна олива з магістралі скорочують ресурс ущільнень приводу. На вході ставлять фільтр-вологовідділювач, а для інструмента з мастильною системою — лубрикатор. Для заправки шприца з великої тари використовують нагнітачі мастила: перекладати консистентне мастило вручну з бочки в ствол — довго і брудно.

Для роботи без магістралі повітря дивіться акумуляторні шприци, для разових задач і виїздів — плунжерні та важільні.

Сумісність із мастилами й тарою

Пневматичний шприц розрахований на пластичні мастила до класу NLGI 3 — це охоплює солідол, літол і більшість консистентних мастил, які застосовують у техніці. Мастила класу NLGI 000–0 (напіврідкі, для централізованих систем) через шприц подавати не варто: вони протікають повз ущільнення поршня й забруднюють привід.

Формат заправки визначає темп роботи на посту. Картридж 400 г міняється за півхвилини й не потребує контакту з мастилом — це головна причина, чому на СТО обирають саме його. Заправка наливом дешевша в перерахунку на кілограм і не залежить від наявності тубів потрібної марки, але потребує нагнітача: перекладати консистентне мастило з бочки в ствол вручну довго й брудно. При зміні марки мастила ствол промивають — залишки старого змішуються з новим, і суміш може загуснути просто в інструменті.

Обслуговування

Після зміни інструмент від'єднують від магістралі й скидають залишковий тиск. Ствол зберігають із мастилом. Наконечник промивають від налиплого бруду — саме він переносить абразив із поверхні маслянки всередину вузла. Раз на сезон перевіряють стан гнучкого шланга: тріщини з'являються біля муфти, де радіус вигину найменший.

Часті запитання

Який тиск повітря потрібен у магістралі?
Стандартні 6–8 бар цехової пневмомережі. Робочий тиск мастила на виході в десятки разів вищий за рахунок мультиплікатора в приводі.

Чи можна підключити до побутового компресора?
Так, якщо він тримає 6–8 бар і має достатню продуктивність. Для епізодичної роботи цього досить; при постійному змащуванні великого парку компресор працюватиме майже безперервно.

Чи можна заправляти наливом із бочки?
Так, якщо модель це передбачає. Для заправки з великої тари використовують нагнітачі мастила — вони подають мастило в ствол під тиском, без повітряних порожнин.

Чому падає тиск на виході?
Найчастіше — знос ущільнень приводу через вологу з магістралі або забита сітка на вході. Перевірку починають із фільтра-вологовідділювача.