Ручні оливонагнітачі з ємністю

Оливонагнітач: призначення і принцип роботи

Ручний оливонагнітач — поршневий насос із власною ємністю під рідку оливу й гнучким шлангом із роздатковим краном. Оператор качає рукоятку, поршень витісняє оливу з відра в шланг, і олива подається в заливний отвір агрегата — знизу вгору, під тиском, без лійки й без переливу через край.

Задача, під яку зроблений цей інструмент, — заміна оливи у вузлах, куди її фізично не залити самопливом. Коробки передач, роздавальні коробки, бортові й кінцеві редуктори, мости, редуктори навісного обладнання: заливний отвір у них розташований збоку корпуса й часто над рівнем підлоги, а сам корпус закритий рамою або захистом. Лійка тут не працює — олива або не піднімається до отвору, або витікає повз нього.

Це обладнання іншого контуру, ніж нагнітачі пластичного мастила. Тут не потрібні сотні бар: важлива продуктивність і герметичність траси. Подача до 125 мл за хід означає, що редуктор об'ємом 4 л заповнюється приблизно за 32 качки — швидше, ніж наливанням із каністри через воронку, і без пролитої оливи на вузлах.

Що в каталозі

Обидві модифікації комплектуються сталевим відром із порошковим покриттям і сталевою кришкою з порошковим напиленням. Насосна частина: оцинкований корпус, лита алюмінієва головка з установочним фланцем, литий цинковий поршень, зносостійкі латунні поршневі кільця. Рукоятка має регулювання — його використовують, коли працюють із оливами різної в'язкості: густіша олива вимагає меншого ходу й більшого зусилля.

Робочі рідини: що можна і чого не можна

Матеріали контуру — сталь, алюміній, цинк, латунь, бутадієн-нітрильний каучук і ПВХ. Цей набір визначає допустимі середовища жорсткіше, ніж може здаватися.

• Дозволено: трансмісійні оливи, моторні оливи, важкі оливи високої в'язкості. Саме під них розрахований поршень і підібрано матеріал ущільнень.
• Заборонено: рідини на водній основі й агресивні середовища. Вода руйнує цинкові й сталеві елементи насоса зсередини, агресивна хімія — нітрильні ущільнення й шланг ПВХ. Наслідок не миттєвий: насос працює, а через кілька місяців починає підтікати по штоку й втрачати подачу.
• Не для пластичного мастила. Оливонагнітач не подає солідол, літол і консистентні мастила — поршень розрахований на текучу рідину, яка сама затікає в камеру. Для мастил призначені важільні нагнітачі мастила з притискним диском.

Як підібрати ємність

Різниця між модифікаціями одна — 12 або 16 л, насосна частина ідентична. Орієнтуються на об'єм найбільшого вузла, який обслуговують за один підхід, із запасом: доливати оливу в відро посеред заправки редуктора означає впустити повітря в трасу й вимити частину порції назад.

Ємність 12 л закриває коробки передач і мости легкої та середньої техніки. 16 л беруть під бортові редуктори важких машин і під сервіс, де за зміну обслуговують кілька агрегатів підряд без походу на склад олив.

Обидві модифікації переносні. Шланг 1,2 м визначає радіус роботи: нагнітач ставлять безпосередньо під вузол, а не тягнуть трасу через увесь бокс.

Сумісність і супутнє обладнання

Оливонагнітач працює з відра, тому він автономний і не потребує підключення до бочки. Якщо олива закуповується бочками 200 л і перекачується на посту, у тому ж контурі використовують бочкові насоси й помпи — вони наповнюють проміжну тару, звідки олива йде вже в нагнітач.

Суміжні рішення для рідких мастильних матеріалів зібрані в розділі нагнітачі оливи: там же виконання з іншими приводами й об'ємами ємності.

Експлуатація й типові помилки

Перед першою роботою насос прокачують до появи суцільної цівки без бульбашок — перші кілька качків витісняють повітря зі шланга. Роздатковий кран під час прокачування тримають над відром, а не над заливною горловиною агрегата.

Кришку тримають закритою. Олива в відкритому відрі набирає вологу з повітря й пил із приміщення; для трансмісійних олив із протизадирними присадками це критично — обводнена олива втрачає властивості раніше, ніж виробить ресурс у вузлі.

Шланг ПВХ не залишають перегнутим під гострим кутом і не кладуть на гарячий корпус двигуна чи редуктора після зупинки техніки: матеріал розм'якшується й на згині утворюється залом, який назавжди звужує переріз.

Після роботи з густою трансмісійною оливою насос не промивають розчинниками на водній основі — ті ж обмеження, що й для робочих рідин. Залишок оливи в контурі при зберіганні працює як консервант.

Часті запитання

Чи можна нагнітати цим інструментом густе пластичне мастило?
Ні. Насос розрахований на текучі оливи, які самі затікають у камеру поршня. Для солідолу, літолу й консистентних мастил потрібен нагнітач із притискним диском на тарі.

Скільки качків потрібно на редуктор об'ємом 5 л?
Приблизно 40 при подачі 125 мл за хід. Фактична цифра залежить від в'язкості оливи й температури: холодна густа олива подається меншими порціями.

Чи підійде для антифризу або мийних розчинів?
Ні. Рідини на водній основі й агресивні середовища заборонені: вони руйнують цинкові й сталеві елементи насоса та нітрильні ущільнення.

Чим 441-88 відрізняється від 441-84?
Тільки об'ємом відра: 12 л проти 16 л. Насос, шланг 1,2 м, роздатковий кран і подача до 125 мл за хід у них однакові.