Механічні деталі транспортного засобу схильні до тертя, оскільки знаходяться в контакті один з одним під час роботи. Це призводить до підвищення температури на частинах механізму, що стикаються, і появі дефектів. Щоб уникнути зносу, використовують густе мастило (часто це солідол), яке усуває тертя.
Для того, щоб усі деталі були рівномірно оброблені солідолом, використовують нагнітачі. Підприємства купують їх разом із заправним обладнанням для підтримки працездатності автомобільного парку. Розглянемо, як цей апарат влаштований
Конструктивні особливості
Основна деталь пристрою – бак ємністю від 10 до 55 кілограмів. У промислових умовах, де обсяги можуть бути ще більше використовуються нагнітач без ємності. Вони підходять для бочок до 180-200 кг.
Для подачі солідолу всередину механічних конструкцій потрібен високий тиск, який нагнітається завдяки приводу (важелю) та поршневій системі. Привід рухає поршень, що нагнітає тиск, що дозволяє солідолу вступити до шлангу. Він, своєю чергою, оснащений ручним пістолетом для зручного підключення до вузлів обробки важкодоступних деталей, що змащуються. За один робочий цикл (хід приводу) такий агрегат перекачує до 9 г густого мастила. Для зручності та додаткової мобільності деякі солідолонагнітачі оснащені візком з колесами.
Види солідолонагнітачів
Нагнітачі можуть відрізнятися за своєю конструкцією. Є такі їхні види:
- важільні нагнітачі;
- ножні ;
- пневматичні.
Важільні пристрої використовують невеликі ємності, які призначені найчастіше для індивідуального користування – наприклад, для обробки карданів, хрестовин та підшипників автомобілів. Тиск досягається внаслідок коливальних рухів рукояткою агрегату. Вихідні показники тиску для важільного обладнання складають 275 барів, що дозволяє за один робочий цикл важеля нагнітати до 9 г мастила.
Ніжні пристрої використовують чавунні баки, які оснащені клапанами стравлювання повітря – вони дозволяють видаляти надлишки повітря в ємності. Устаткування має прогумований шланг довжиною до двох метрів, який закінчується пістолетом для подачі мастила.
Ніжний нагнітач нагадує важільний тип керування, але відрізняється системою нагнітання тиску. Замість приводу, що приводиться в дію рукою людини, використовують важелі як педалей. Завдяки цьому таке обладнання також називають ножним.
Ніжні нагнітачі здатні розвинути більший тиск у ємності, тому таку конструкцію використовують у насосах для обробки великих механізмів (або для “пробивки” прес-маслянок, що засмітилися або засохли). До таких відносять робочі вузли у вантажівках та спеціальній техніці. Вихідний тиск подібного пристрою досягає 600 барів, що дозволяє збільшити силу подачі мастила вдвічі ніж попередній аналог.
Пневматичні солідолонагнітачі не вимагають особливих зусиль з боку людини. Апарат використовує компресори, які спрямовують потік повітря тиском 10 барів на мембрану, яка призводить поршень в рух. Вихідні значення тиску досягають 500 барів. Споживання повітря для таких нагнітачів становить 200-250 літрів за хвилину, що забезпечує хорошу потужність та продуктивність. За такої конфігурації обладнання здатне перекачувати до 1 літра мастила за хвилину. Показники є актуальними для великих виробництв, де потрібно часто змащувати багато вузлів.
Обирайте нагнітач, виходячи з обсягів споживання та частоти використання. Наприклад, для особистих цілей підійдуть ручні моделі, оскільки вони прості в експлуатації та обслуговуванні. Якщо потрібен агрегат для регулярної обробки деталей та високий тиск, то рекомендуємо вибрати ножний солідолонагнітач. Такий пристрій буде зручнішим у роботі. Для виробничих масштабів актуальні пневматичні системи, які здатні й мастило у великій кількості.
Особливо слід відзначити нагнітач, який дозволяє перекачувати олію. Таке обладнання буде не менш корисним для механіків.